Однажды решил я, сталкиваясь с трудностями и скучной жизнью, попробовать что-то новое, что-то, что заставит меня улететь и забыть обо всем. И мне пришла в голову гениальная идея – купить мефедрон и кататься на электричке обдолбаный. Ну а как иначе можно трэпить на полную катушку?! Закупившись планшетками закладок, я с уверенностью направился на поиски своего товара.
Ну что, начался мой крысить по подворотням и задворкам, чтобы найти добротного поставщика. Ведь качественный амфа – это как чистое золото для истинного мэт-гурмана. Прошел какое-то время, пока я натыкался на недовольные и провальные сделки, но в итоге, нашел надежного дистрибьютора, который обещал мне нереально дутый товар. Встретились мы в тусклом подвале, расположенном в глубине ночного города. Он смотрел на меня из-под козырька своей кепки, но я не испугался и протянул ему свои деньги.
| Я: |
Товар? |
| Дистрибьютор: |
Да, бро, самая лучшая амфа в городе. Улетишь с этим, как на ракете! |
Улыбаясь, я спрятал пакетик с амфой в карман и побежал обратно домой. Вот и наступил момент, когда я не мог сдерживаться и не чалдонить. Я зажег свой планшетчик закладок и почувствовал, как энергия пронизывает каждую клеточку моего тела. Стены моей комнаты начали танцевать, а потолок казался недостижимым. Я улетел в небо, словно птица, и чувствовал себя бессмертным.
Однако, несмотря на свое состояние, решил я, что нужно изменить окружающую обстановку. Бездумно взял билет на электричку и отправился в путешествие, чтобы почувствовать настоящую свободу и трэпить под открытым небом. Ах, эта электричка! С их крысающими пассажирами и стабильной задержкой в движении. Не было ничего круче, чем сидеть в уютном вагончике, чалдонить и наслаждаться наркотическим экстазом, который несло со всех сторон.
Мой наркотический праздник продолжался до тех пор, пока вагон не наполнился словно душным банкетным залом. Люди смотрели на меня с недоумением и страхом, но я был счастлив. Нет, я был эйфоричен! Кто мог подумать, что обычная электричка станет моим транспортом в мир сумасшедшей радости и безумия!
Я смотрел в окно и видел, как мимо пролетают деревья и здания. Все казалось настолько красочным и смешным. Мир стал непохожим на то, каким он казался раньше. Ребята вокруг меня были виртуальной командой, готовой устраивать самые безумные приключения. Мы были как семья, связанная одним товаром – амфой. И ничто не могло разорвать нашу связь, пока планшетки закладок были с нами.
Так я путешествовал, гоняясь на электричках, чалдонил с новыми друзьями и чувствовал себя бессмертным. Что может быть лучше, чем улететь в мир наркотического безумия? Но увы, как и всему хорошему, пришел конец. Моя амфа постепенно иссякла, и я почувствовал, как возвращаюсь к обычной реальности. Время от времени я все еще закладывал планшетки, но уже не так сильно, не так горячо.
На моих путешествиях я понял, что реальный мир не идеален, и что наркотики – это временный побег от реальности. Но, я должен быть благодарным наркотикам за то, что они помогли мне прочувствовать настоящую жизнь, показать мне, какой я мог бы стать, если бы нес огонь внутри каждого дня.
Таким образом, мое путешествие на электричке обдолбаным стало для меня не только красочным приключением, но и уроком самопознания. Я понял, что настоящий кайф не заключается в сильных наркотиках, а в открытости к новым эмоциям и возможностям. И никакие планшетки закладок уже не нужны, чтобы почувствовать себя живым и счастливым.
Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду
То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.
Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?
Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.
Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.
Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".
Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".
Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.
У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".
Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.
Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"
"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.
У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.
І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.
| Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі! |